Саме зі світла людських сердець народжується світло надії
Протягом двох серпневих днів Ізяслав наповнився особливою атмосферою. Тут звучало слово, що торкалося найтонших струн душі, лунала музика, народжувалися нові творчі знайомства, а кожна зустріч ставала ще одним підтвердженням того, що українська культура сьогодні є потужною силою, здатною єднати, надихати та дарувати віру.
Саме таким став ІІ Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль спільноти «Поезія для душі» «Світло надії», який гостинно приймав Ізяслав. Він об’єднав поетів, митців, творчих людей із різних куточків України, перетворивши місто на простір натхнення, щирого спілкування та духовного єднання. На одній сцені зустрілися спільнота «Поезія для душі», любительське об'єднання «Поетичне мереживо» імені В. І. Кравчука м. Ізяслав, творча спільнота «Рядки пером», ГО «Поетична родина» та інші літературно-мистецькі об'єднання України.
Перший день фестивалю, 1 серпня, розпочався урочистою презентацією альманаху «Світло надії» – збірки, що стала символом незламності українського духу, любові до рідної землі та віри у майбутнє. У концертній залі КЗ «Ізяславський центр культурних послуг» панувала особлива атмосфера: авторські поезії, живі емоції, відверті розмови про творчість і силу українського слова створили справжнє свято літератури.
Кожен виступ був не просто художнім читанням – це були історії людських доль, переживань, надій і незламності. У кожному рядку звучала любов до рідної землі, біль війни, віра у Перемогу і впевненість, що світло завжди знаходить шлях навіть крізь найстрашнішу темряву. Це був не просто фестиваль, а розмова людей, яких об'єднала поезія.
Після творчої зустрічі фестиваль відкрив для гостей ще одну сторінку Ізяслава — його історію. Учасники відвідали міську публічну бібліотеку та Історико-краєзнавчий музей громади, відкриваючи для себе місто, де минуле дбайливо збережене, а сучасність твориться людьми, які цінують свою культуру.
Другий день фестивалю, 2 серпня, розпочався не з оплесків, а з хвилин тиші та вдячності. На Алеї пам’яті захисників України у Парку Слави нашого міста відбувся меморіальний захід під назвою «Дякую за ранок, ЗСУ». Саме тут, біля світлин Воїнів Світла, особливо гостро відчувалося, що можливість творити, співати, писати рідною мовою й проводити мистецькі фестивалі сьогодні виборюється щоденним подвигом українських воїнів. Цей момент став духовним серцем фестивалю — щирим поклоном тим, хто віддав життя за свободу України, і словами вдячності всім, хто нині боронить нашу державу.
Продовженням насиченої програми стали презентації авторських книг поетів – учасників фестивалю та членів спільноти «Поезія для душі», які відбулися у стінах Історико-краєзнавчого музею. Автори книг презентували власні видання, ділилися творчими пошуками, народженням нових образів і тим, як війна змінила українське слово. Здавалося, кожна книга мала свій голос, а кожен автор залишав читачам частинку власної душі. Слухачі ж отримували безцінну можливість поспілкуватися з творцями сучасної української літератури.
Та фестиваль жив не лише поезією. На майданчику біля Центру культурних послуг розгорнувся ярмарок крафтової продукції та ізяславських традицій. Тут панували народні ремесла, щирі усмішки, аромати домашніх смаколиків і дух гостинності Ізяславщини. Особливою родзинкою стало частування козацьким кулішем від ГО «Заславське козацьке товариство» — стравою, яка давно стала символом єднання, дружби та спільної української сили.
Яскравим фінальним акордом фестивалю став святковий гала-концерт за участю поетів із різних куточків України, творчих колективів, майстрів мистецтва та аматорів Ізяславського краю. Концертна зала перетворилася на справжній храм української культури, де гармонійно переплелися слово і музика, традиція і сучасність, пам'ять і майбутнє. Зала не просто аплодувала, вона проживала кожен виступ разом із виконавцями, а щире й натхненне ведення концерту ізяславськими поетами додало фінальному дійству особливої душевності та відчуття великої творчої родини.
Особливе місце у фестивалі посіли митці Ізяславщини. Поети рідного краю не лише стали активними учасниками літературних зустрічей, а й щиро ділилися з гостями власною творчістю, декламуючи поезії, народжені любов'ю до України, рідної землі, людської гідності та незламності українського народу. Їхні проникливі рядки звучали особливо щиро, адже були написані серцем і про те, чим сьогодні живе кожен українець. А під час святкового гала-концерту саме ізяславські митці стали його ведучими, створюючи теплу, довірливу атмосферу та майстерно поєднуючи мистецькі номери в єдину розповідь про силу слова, культури й людського духу.
Вагоме значення фестивалю надала його благодійна місія. Усі кошти (6590 гривень), зібрані під час фестивалю, будуть передані на потреби Сил оборони України. Адже сьогодні кожен мистецький захід — це не лише подія культури, а й реальна підтримка наших Захисників і Захисниць, які щодня боронять Україну.
«Світло надії» — це вже давно більше, ніж назва фестивалю. Мистецтво не знає кордонів, а українське слово здатне зігрівати, підтримувати й надихати навіть у найскладніші часи. Воно єднає покоління, зміцнює віру, народжує нові сенси та залишає у серцях людей світло, яке неможливо згасити.
ІІ Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль став не лише масштабною культурною подією для Ізяславщини, а й важливою сторінкою сучасного мистецького життя України. Це були два дні, сповнені живого слова, глибоких почуттів, щирих зустрічей і незабутніх вражень, у яких поєдналися талант гостей і творчий потенціал Ізяславського краю. Саме завдяки людям, які творять, надихають і щедро діляться світлом своїх сердець, народжується те світло надії, яке сьогодні так необхідне Україні. І цього серпня воно особливо яскраво засяяло над Ізяславщиною.
