Звернення міського голови з нагоди Дня батька
Є слова, які ми промовляємо щодня, не замислюючись над їхньою справжньою вагою. Але приходить час, коли вони починають звучати інакше. Сьогодні слово «тато» для України стало не лише родинним зверненням. Воно стало символом сили, незламності та любові, яка здатна перемагати навіть війну.
У мирному житті батьківські руки тримають велосипед, підтримують під час перших невпевнених кроків, допомагають писати перші літери, обіймають після дитячих сліз. Але війна, розпочата російськими окупантами, безжально змінила реальність. Сьогодні батьківські руки стискають зброю, копають окопи, евакуюють людей під звуки сирен і прикривають побратимів. Та навіть за сотні кілометрів від дому вони продовжують робити найголовніше — залишатися батьками.
Напевно, сьогодні в Україні найважче дитяче запитання звучить коротко: «Коли тато повернеться?» Воно лунає у містах і селах, у будинках і тимчасових прихистках, у дитячих кімнатах, де на столах стоять фотографії чоловіків у військовій формі. Це запитання не має календаря і не знає часу. Воно живе у дитячій надії, яка сильніша за страх і гучні вибухи.
У День батька ми дякуємо всім татам — тим, хто поруч, хто сьогодні захищає Україну, хто перебуває у полоні, кого чекають рідні, і тим, хто віддав за майбутнє своїх дітей найдорожче — власне життя. Їхній подвиг не вимірюється словами. Він вимірюється світанками, які продовжують зустрічати українські діти під мирним небом.
Бо батьківство — це не про статус, а про любов, яка не знає відстаней, не боїться випробувань і навіть крізь війну знаходить дорогу додому.
З найщирішими побажаннями
міський голова Сергій ШЛЕГЕЛЬ
