Знову чорна звістка розірвала тишу нашої громади
Іноді війна завдає найстрашніших ударів не в момент отримання звістки, а тоді, коли після довгих місяців очікування та надії приходить безжальна правда. І сьогодні Ізяславщина знову здригнулася від болю, який неможливо виміряти словами.
За результатами ДНК-експертизи підтвердилося найстрашніше — ще двоє наших захисників-ізяславчан навіки стали до лав Небесного Легіону:
32-річний солдат Олександр Володимирович Мелих, який загинув 25 травня 2026 року на Дніпропетровщині;
38-річний солдат Сергій Миколайович Пуц, який загинув 16 березня 2025 року на Донеччині.
Довгі тижні, місяці невідомості, очікування й молитви жили поруч із рідними. Щодня вони прокидалися з надією, яка не дозволяла серцю зламатися остаточно. Рідні воїнів вперто трималися за маленьке, але таке важливе слово — «можливо». Можливо, живий... Можливо, повернеться... Можливо, це помилка... І навіть тоді, коли розум починав підказувати страшне, серце відмовлялося вірити. Бо серце завжди чекає, сподівається, завжди залишає місце для дива.
Та ДНК-експертиза поставила страшну крапку там, де рідні й близькі ще не могли її поставити. Там, де душа все ще продовжувала чекати знайомого голосу, телефонного дзвінка чи довгоочікуваного стуку у двері.
Наші Воїни Світла загинули у запеклих боях, до останнього подиху залишаючись вірними військовій присязі та українському народові. Вони мужньо дивилися смерті в очі, щоб ми сьогодні могли бачити світанки, чути дитячий сміх, прокидатися у своїх домівках та жити на своїй землі.
І сьогодні небо стало важчим ще на дві душі... Ще на дві нездійснені мрії. Ще на два серця, які перестали битися заради того, щоб билися наші.
Окупанти відібрали не лише життя двох наших оборонців, а й їхні мрії, і майбутнє… Кровинку - у рідних, в громади та України - відважних захисників, котрі служили правдою та волею за нашу Україну, за незалежність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця.
Важко сприймати смерть наших захисників… Ще важче знайти слова втіхи і підтримки для рідних, близьких та знайомих Олександра та Сергія. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не забудемо.
Кожен мешканець Ізяславщини схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом наших хранителів. Ім’я Воїнів Світла назавжди буде вписане в історію нашої громади та держави.
Герої не вмирають, вони продовжують захищати нас із небес! Вічна слава і пам’ять нашим Воїнам Небесного Легіону!
Інформацію про зустріч та прощання з Воїнами Світла буде повідомлено додатково.
