Знову втрата…
Одна за одною надходять страшні звістки з фронту, приносячи в оселі гіркий смуток та непоправні втрати. Чорні й криваві руки окупантів безжально обірвали життя 38-річного солдата, жителя Лютарського старостинського округу Володимира Олександровича Гуца. Ще 10 грудня 2023 року рідні востаннє чули його голос — такий рідний, сповнений надії та віри у завтрашній день. Він говорив, що все буде добре, що вистоїть, що неодмінно повернеться додому. Але після тих слів настала болюча тиша, яка розтягнулася на довгі місяці очікування, невідомості та виснажливої надії.
Минали дні, змінювалися пори року, а серця близьких продовжували жити між болем і сподіванням. У кожному телефонному дзвінку, у кожній молитві, у кожній звістці з передової жевріла віра у диво. Та страшна правда знайшла свій шлях крізь час — результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше: того дня, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, Володимир загинув. Його серце перестало битися там, де щодня вирішується доля України, де наші Воїни Світла стають незламним щитом для свого народу. До останнього подиху він залишався відданим військовій присязі, побратимам та рідній землі.
Він обіцяв повернутися додому… І повертається тепер — на щиті... Жодні слова не здатні полегшити біль втрати, бо війна безжально забирає тих, хто мав ще жити, любити, ростити дітей, зустрічати мирні світанки та радіти простим людським митям.
Від імені всієї Ізяславщини схиляємо голови у глибокій скорботі та розділяємо невимовний біль рідних і близьких. Світло його відданості, мужності та честі не згасне ніколи, адже воно сильніше за смерть.
Вічна пам’ять і слава Воїну Небесного Легіону.
Про дату та час прощання з Воїном Світла буде повідомлено додатково.
