Не згасне ім’я, яке написане мужністю
Війна має страшну звичку - вона не питає, кого забрати, і не пояснює, чому саме сьогодні. Вона просто приходить у чиєсь життя одним дзвінком, одним повідомленням, однією миттю, після якої світ ділиться на «до» і «після».
Саме так трапилося із родиною Костюка Сергія Михайловича — воїна, солдата родом із села Клубівка. Довгих два роки жили вони між надією і тривогою. Два роки чекання, у якому кожен день ставав випробуванням для душі. Людина може витримати багато, коли в її серці живе віра. Саме вона не дозволяла згаснути світлу серед тривожних днів і безсонних ночей. Але інколи війна забирає навіть те, за що людина тримається найдужче.
Стало відомо: 05 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині Сергій загинув, залишившись до останньої миті вірним військовій присязі, своєму обов’язку та українському народові.
Воїн Світла не шукав безсмертя, не прагнув гучних слів чи слави. Він робив те, що підказувала совість і те, чого вимагав час. Коли над країною нависла темрява, він став серед тих, хто взяв на себе удар. Заради України, заради ранків без сирен, заради дитячих голосів на вулицях, заради майбутнього, яке тоді було лише вірою.
Сьогодні разом із родиною у скорботі схиляє голови вся громада. Немає слів, які могли б полегшити цей біль, немає речень, здатних загоїти рани втрати. Але є пам’ять світла, щира й вічна. Та, яка сильніша за час. Ім’я Сергія назавжди залишиться серед тих, хто не вагаючись став на захист своєї землі, хто власним життям написав сторінку справжнього подвигу. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким Сергія. Розділяємо цей невимовний біль разом із вами.
Уклінна шана, вдячність і вічна пам’ять Воїну Небесного Легіону.
Про церемонію прощання з оборонцем та чин похорону буде повідомлено додатково.
