І знову над громадою схилилися крила скорботи
Пекучий біль і гіркота непоправної втрати огорнули серця рідних та близьких 35-річного військовослужбовця Мирончука Сергія Анатолійовича — солдата резерву взводу резерву 72 запасної батареї військової частини, який 5 червня 2026 року відійшов у Вічність під час проходження військової служби на місці дислокації своєї військової частини.
Особливого трагізму цій втраті додає жорстока примха долі: серце Сергія перестало битися лише за день до його 36-го дня народження. Доля відміряла Воїну Світла лише 35 років життя — років, сповнених мрій, планів, надій та любові до рідних людей. Він не загинув у запеклому бою на передовій, проте смерть безжально обірвала його земний шлях там, де він виконував свій військовий обов’язок. І від цього біль втрати не стає меншим, адже для рідних немає значення, де саме згасло життя найдорожчої людини — сина, чоловіка, батька, брата, рідної людини, без якої світ уже ніколи не буде таким, як раніше.
Смерть завжди приходить невчасно, та й особливо нестерпною вона є тоді, коли забирає людину у розквіті сил. Ні з чим не зрівняти горе, смуток і біль від втрати найріднішої людини, які лягли на плечі рідних... Від імені усієї громади висловлюємо щирі співчуття родині Воїна Світла. В цю гірку мить поділяємо ваше горе та схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай світлі спогади про Сергія завжди будуть сильнішими за смерть… Вічна пам’ять військовослужбовцю!
Про церемонію прощання з Воїном Світла та чин похорону буде повідомлено додатково.
