Пам’ять, що не згасне: три роки від дня загибелі Віктора Дацюка
9 вересня — день скорботи і пам’яті в Ізяславській громаді. Саме цього дня, три роки тому, обірвалося життя нашого земляка, сержанта, начальника складу паливно-мастильних матеріалів, 53-річного ізяславчанина Віктора Миколайовича Дацюка.
Його серце билося в унісон із серцем України. Він жив вірою у Перемогу над злом, і навіть тоді, коли смерть підкралася на полі бою, залишався непохитним. До останнього подиху Віктор стояв на варті незалежності, виконуючи свій обов’язок перед народом і державою.
Цинічний ворожий метал забрав життя, та не зміг забрати головного — його честі, гідності та віри в Україну. Воїн Світла переміг, бо залишив після себе невмирущу пам'ять, світлий приклад відваги й незламності.
Нехай же ці жовто-блакитні квіти, покладені до останнього місця спочинку оборонця, стануть символічним вираженням пекучого, невимовленого болю, нашої туги за втраченим життям.
Пам’ять про Воїна Світла — це наш дороговказ, нагадування кожному з нас: незалежність не дається легко. Вона вимагає мужності, вірності та самопожертви.
Вічна слава і вічна пам’ять нашому земляку-оборонцю Віктору Дацюку!
